2020


Бізнес наголошує на необхідності створення робочої групи, аби побудувати дійсно справедливу систему сплати відрахувань за авторський контент, яка не буде заганяти легальний бізнес в тінь, створювати навантаження на споживачів та захистить інтереси авторів. Про це йшлося 18 червня на круглому столі Європейської Бізнес Асоціації, до якого було запрошено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. 

Так, за підсумками обговорення представники бізнесу наголосили на необхідності якнайшвидшої реалізації декількох ключових моментів. По-перше, необхідно створити робочу групу при Міністерстві з залученням представників різних органів влади, виробників обладнання та розширеного кола організацій із захисту авторських прав з метою напрацювання реальних змін до системи захисту авторського права із врахуванням нових реалій — діджиталізації контенту та можливостей технологій прямої комунікації між авторами та споживачами. По-друге, акцент було зроблено на важливості більш активного залучення Міністерства до переговорного процесу в якості активного модератора і незалежного арбітру та призначення нової дати початку переговорів з Українським Музичним Альянсом. Водночас, бізнес зазначив, що хорошим рішенням було б відтермінувати дію положень закону до кінця року, аби всебічно вивчити дане питання та прийти до максимально збалансованого рішення.

У свою чергу, заступник Мінекономрозвитку Дмитро Романович подякував учасникам за ґрунтовні презентації та запевнив у відкритості Міністерства до діалогу і підтримці ідеї зібратися з усіма зацікавленими сторонами та обговорити питання створення цивілізованого ринку роялті в Україні. Також, пан Романович зазначив, що після підписання нещодавно прийнятого законопроєкту №3377 про підтримку креативних індустрій, КМУ має скасувати усі тимчасові тарифи та запропонував фахово обговорити перелік обладнання з якого мають сплачуватись такі відрахування.

До уваги заступника Міністра були представлені дані за травень 2020 року, зібрані компанією GfK щодо аналізу поведінки користувачів в Україні відносно цифрового контенту, який захищений авторським правом, запропонований імпортерами як інструмент для розрахунку реального розміру зборів для України. Зокрема, представник компанії Тетяна Ситник наголосила: «Практика запису файлів на фізичних носіях відходить у минуле: наприклад, серед тих 54% опитаних, хто має ноутбуки й коли-небудь використовував функцію запису — всього 20% зберігали файли на CD-дисках. Серед власників телевізорів із можливістю записувати авторські твори цей показник складає 17%. Дуже рідко споживачі, хто читає книги в Інтернет, роздруковують книги на домашньому принтері. По результатам дослідження таких всього 15%». Таким чином, за інформацією GfK, вподобання споживачів рухаються в онлайн, а ймовірність використання пристроїв для скачування та зберігання не є 100%. «Відповідно, коли лише 64% власників смартфонів використовують їх для збереження завантажених файлів та за поточного рівня тінізації ринку, де кожен третій смартфон є нелегально ввезеним, брати до розрахунку зборів 100% користувачів інтернет-контенту на цих смартфонах не є правильним. Це призведе до ще більшого викривлення конкуренції та загрожує зростанню частки сірого ринку», — зазначає пані Тетяна.

В експертному обговоренні також взяли участь юристи у сфері інтелектуальної власності. Зокрема, Дмитро Терземан, адвокатське бюро «Терземан та партнери» зауважив, що проблеми неврегульованості збору, розподілу та виплати відрахувань лишаються не вирішеними, що призводить до численних судових спорів, у тому числі, щодо стягнення з бізнесу завищених та економічно необґрунтованих сум зборів. Розв’язання таких проблем — і є завданням Уряду, а не питанням домовленостей між учасниками ринку. Дмитро наголосив, що головним наразі є врегулювати всі проблемні питання та створити сприятливі для всіх учасників ринку умови, і тільки потім проводити переговори щодо тарифів, а не навпаки, як це робиться зараз. «По-перше — необхідно тимчасово, на певний період, зупинити дію норми закону щодо обов’язкової сплати збору за приватне копіювання та репрографію, по-друге — сісти за стіл переговорів усім учасникам та Мінекономіки, яке має виступити у цих переговорах рішучим арбітром, позиція якого буде грати вирішальну роль. По-третє, тільки після узгодження об’єктивних та обґрунтованих тарифів, з урахуванням економічної вигоди використання об’єктів авторського права і головне з урахуванням фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об’єктів, вводити такі тарифи у дію», — стверджує пан Терземан.

«Ми повністю підтримуємо ідею невтручання держави у відносини між різними бізнесами, і як слушно зазначив заступник Міністра, відносини між різними суб’єктами господарювання мають врегульовуватись на ринкових засадах. Однак, в даному випадку, держава вже втрутилась у відносини між правовласниками та бізнесами виробників техніки прийнявши закон про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права» — говорить Олександр Мамуня, юридична компанія Aequo.

Представники індустрії також висловили своє бачення щодо проектів запропонованих тарифів. Зокрема, Голова Комітету інтелектуальної власності АПІТУ Геннадій Сможевський наголосив, що Організації Колективного Управління (ОКУ), які хочуть збирати ці відрахування не доклали зусиль до економічного обґрунтування ставок тарифів, хоча, як акредитовані організації, зобов’язані його мати. “У попередні роки через неврегульованість системи ОКУ збирали не більше 5-ї частини від можливих зборів, і постійно мали судові процеси. Ставки тарифів за приватне копіювання на рівні не вище 0,15%, які були запропоновані індустрією, формують відрахування у 3 рази вищі, ніж були у попередні роки, та відповідають реальному розвитку економіки України. Тому, на думку Генадія позиція ОКУ щодо підвищення ставок зборів заперечує мету розвитку авторського цеху, креативних індустрій та культурної галузі України.

Голова Комітету побутової електротехніки Асоціації Алла Ідобаєва зазначила, що проєкти тарифів сплати відрахувань за репографічне відтворення у розмірі майже 5% збільшать різницю між вартістю офіційного та нелегального обладнанням, яке, на жаль, роками і у великих обсягах реалізується в Україні через мережу інтернет без сплати податків та митних відрахувань. Це, в свою чергу, може мати катастрофічні наслідки для білих імпортерів «Ринок друкованої техніки відчуває нелегкі часи. Крім серйозного падіння продажів в період карантину, виробники борються з „неофіційними поставками“, які досягають 30–50% в залежності від товарної групи. Український споживач збіднів за період карантину: скорочення заробітної плати, відпустки за свій рахунок, звільнення, закриття бізнесу на період карантину. Тому, сьогодні український споживач особливо чутливий до ціни. Він шукає найдешевшу ціну на обраний товар. Найдешевша ціна, часто, — в інтернеті, який заполонений „сірими“ поставками. Різниця в ціні між офіційним і сірим товаром досягає 30%. Щоб хоч якось підтримати легальні продажі і конкурувати з ціновими пропозиціями на товар, ввезений неофіційно, всі гравці ринку вже давно працюють на мінімальній маржі. Збільшення вартості друкованої техніки майже на 5% зробить різницю у вартості між офіційними і неофіційними товарами ще більш відчутною. Відтак, призведе до зростання сірого ринку, зменшення надходжень до державного бюджету, погіршення ситуації із захистом прав споживачів, тощо».

Представник компанії Konica Minolta Євген Шиляєв звернув увагу на те, що важливо розділяти обладнання для професійної поліграфії та машини для офісного друку. «Досить незвично виглядає ситуація, коли на офісному МФУ хтось друкує книгу, завантажену з інтернету. По-перше, найбільш поширені в Україні офісні МФУ друкують досить повільно — не більше 25 сторінок в хвилину. По-друге, друк на таких машинах досить дорогий, і вартість одного відбитку не дозволяє використовувати отримані роздруківки в комерційних цілях». Що стосується цифрової поліграфії, то введення додаткових відрахувань в розмірі 4,71% на друкарський апарат і 1,95% на папір матиме дуже серйозні наслідки для індустрії. Так, наприклад, папір становить близько 70% вартості тиражу. Таким чином, нове відрахування вплине на всі види готової продукції в Україні: звичайні рекламні матеріали, транзакційну продукцію, а також етикетки та упаковку. Окрім цього, за оцінками компанії, обсяги цифрового копіювання за час карантину скоротились на 70%. Хтось постраждав більше, хтось менше, але обсяги друку істотно впали у всіх. Введення нових тарифів призведе до суттєвого збільшення вартості готової продукції та сповільнить повернення індустрії до докризового стану. Ідентична проблема стосується і українських друкарень, вартість обладнання та паперу для друку в яких може суттєво зрости в ціні. Країна довгі роки інвестувала в розвиток літератури, а запровадження збору на папір рубить ці інвестиції під корінь.

Керівниця департаменту мобільних пристроїв компанії Samsung Elecrtonics Україна Елліна Лебедєва, наголосила, що компанія повністю підтримує легальне розповсюдження і легальні продажі товарів та послуг, включаючи візуальний та аудіоконтент. «Ми відкриті для співпраці з усіма постачальниками послуг, які займаються розповсюдженням легального контенту. Оскільки використання цифрових засобів розповсюдження контенту зростає з кожним днем, ми вважаємо стару систему збору роялті не повністю прийнятною в цифровому світі. Для підтримки власників контенту та креативної індустрії нам потрібно разом з державними органами надати повну підтримку та розвиток платформам законного розповсюдження контенту, просувати їх та навчити та заохотити споживачів користуватися ними. Водночас, запобігати неофіційному розповсюдженню контенту шляхом блокування незаконних веб-сайтів та сервісів, що поширюють піратський контент». Тож компанія пропонує розпочати широке обговорення питання оплати роялті, щоб розробити рішення, яке враховуватиме внесок усіх зацікавлених сторін: законотворчої ланки влади, Міністерства культури, Мінекономіки, творців контенту, розповсюджувачів контенту та постачальників обладнання. Метою робочої групи буде створення законодавчих засад для підтримки розповсюдження легального контенту та збору роялті, а також для максимального обмеження обігу піратського контенту. Сподіваємось, голос легального бізнесу буде почуто і ефективний діалог продовжиться.